Ласкаво просимо на наш сайт!!!
Для Вас - усе про фестивалі, концерти в Україні, Львові, музику, концерти та мистецькі події.

 
 

 

15 травня 2013  20:49    Ostin_ex_Leopolis, Роман Пристайко

Як ХІ Флюгери відкрили фестивальний сезон у Львові

На жаль, вже «відкрутилися» цьогорічні флюгери. Минулося таки без дощу. Налякав, щоправда, вечір останнього дня. Над містом з’явилися темні грозові хмари, повіяв вітер (степовий?), який поступово посилювався, розхитуючи фестивальні флюгери, мало не ламаючи їх. Наближався виступ гурту «ShockolaD». Складалося враження, що грози чи навіть маленького дощу не уникнути. Зате вітер таки став у пригоді, розігнавши хмари. Минулося цьогоріч таки без грози. Щоправда, покапав невеличкий дощик.

А протягом перших трьох днів у Львові було справжнє літо. Ну і на сцені та у серцях людей, – присутніх у дворику ратуші (де відбувався фестиваль) і поза ним, напевне, теж. Оскільки Львів святкував День міста.

Але перш ніж приступити до розповіді про концерти, варто звернути увагу на те, що відрізняло цьогорічні «Флюгери Львова» від попередніх. Перш за все – це платний вхід. За словами організаторів, вони змушені були на це піти, до того ж був намір перевірити готовність людей платити за вхід на такий фестиваль. Як відомо, діяли різноманітні так звані знижки (за умови попередньої купівлі, для студентів і членів дзиґівських клубів; а на «Прокидання з ГИЧ Оркестром» можна було прийти у костюмі звірятка і отримати знижку 50% на квиток). Викладати по 60 грн. лише за одну подію погодиться напевне не кожен. Квитки по 30 грн. або абонемент за 120 – все ж більш по кишені відвідувачам. На думку організаторів сума 30 грн. за один день такого фестивалю – цілком лояльна. Гадаємо, можна з цим погодитися. Тим паче, мабуть, треба звикати платити за якісні концерти чи фестивалі. А всі вони тепер, до слова, майже на 100% платні. Основне в наших теперішніх умовах – доступна ціна.

Ми вирішили детальніше зупинитися на темі квитків, оскільки, все таки, було помітно, що порівняно з минулорічними «Флюгерами» людей було нехай не значно менше, але таки менше. Навіть ввечері. Зате всім було комфортно. Було де розвернутися. Можна було знайти вільне місце, щоби присісти.
Також варто звернути увагу на те, що з'явилися паперові браслети на руку, котрі відтепер будуть доповнювати фестивальну колекцію.

Напевне багатьох (принаймні постійних відвідувачів фестивалю) здивувала відсутність традиційної вже ведучої Марти Більської, яка, за словами Володимира Бєглова, – який її, так би мовити, заміняв, – затримується десь на польсько-українському кордоні, повертаючись десь із Заходу. І це попри те, що Генеральне консульство Республіки Польща у Львові є одним із організаторів фестивалю :) . На нашу думку, ведучий справився непогано. А ось впізнаваний вже голос Марти Більської публіка почула на початку другого фестивального дня.



Ну і нарешті переходимо безпосередньо до висвітлення самого дійства. Як вже зазначалося, цьогоріч був введений четвертий день. До слова, протягом власне чотирьох днів «Флюгери Львова» вже відбувалися також у 2008 та 2010 роках. А у 2007 р. – навіть протягом аж семи днів, і до того ж у різних місцях міста. Цьогорічний доданий четвертий роковий день (за порядковістю, по суті, перший), як вже зазначалося, передбачав виступ-конкурс відібраних серед 35 українських рок-гуртів п’яти учасників, які змагатимуться за перемогу, яка дає змогу виступити на Міжнародному фестивалі «ROCK NOCĄ» у Польщі. Варто зазначити, що у разі перемоги на тому фестивалі рок-гурт отримає 10000 польських злотих. А також отримає змогу професійного запису альбому! та (для багатьох напевне вагоміше) – виступити на відомому фестивалі «PRZYSTANEK WOODSTOCK»! До речі, інформацію про цю подію можна отримати на нашому сайті.

Як вже йшлося вище, людей на фестивалі було трохи менше у порівнянні з минулими. Особливо протягом першого, рокового дня. Ближче до вечора люди «підтягнулися».





Невелика кількість глядачів не завадила виступити першим учасникам одинадцятих «Флюгерів» – гурту «Абу-Касимові Капці». Вони запам’яталися веселим фолк-роковим звучанням. Вже традиційно, у своєму стилі. Другими виступали лучани – «Фіолет». Було помітно, що їх ліричні, мелодійні поп-рокові композиції запали в серце глядачам. Особливо молоді. Як завжди на сцені відзначився своєю емоційністю Сергій Мартинюк (Колос), – вокаліст «Фіолету». Відзначилася і публіка, (схоже особисті фани), які підготували для гурту, так би мовити, перфоменс. Його суть полягала у тому, що молоді люди під сценою тримали фіолетові аркуші паперу. А згодом, зробивши з них літачки, закидали ними своїх улюбленців.

Опісля прийшла черга виступу більш «важчих» гуртів. На сцені з’явився вже львівський гурт «Viter». Хтось навіть влучно висловився, що, мовляв, «Viter» змусив флюгери крутитися швидше. Здається, це слова ведучого. Музиканти відзначилися своїм вже фірмовим піротехнічним шоу. Коли на сцені з’являлися «Hairy Viper», хлопці з цього київського гурту навіть не здогадувалися, що власне вони стануть переможцями вищезгаданого відбору. Вони намагалися ще більше запалити публіку, а основне – журі фестивалю. Схоже, їм це вдалося найкраще, оскільки власне їм і дісталася перемога. Хоча, безперечно, перемогти старався, звісно, кожен гурт. Як й останній учасник – львівський колектив «D. Hate», який своїм особливо важким звучанням змусив деяких відвідувачів навіть покинути дворик ратуші. Музикантам у співі допомагали навіть присутні під сценою фанати, яким надавали мікрофон, щоби «покричати». Такий крик непогано вдавався навіть дівчатам :).





На цьому конкурс завершився. А перший день продовжувався. Далі на сцені «Флюгерів» були тільки легенди. Спеціальні гості. З неперевершеною джаз-роковою програмою виступили «The Mandry», які виконували відомі кавери. Цікавим є факт, що після виступу вокаліст Сергій Горбачов навідріз відмовився виступити на біс. Але після масового скандування «на біс» все ж таки погодився на ще одну композицію. Важко сказати чи це був традиційний крок, коли музиканти, дякуючи за виступ, нібито спішать покинути сцену, а потім під згадані вигуки повертаються, щоби зіграти останню композицію (переважно заздалегідь підготовлену і узгоджену з іншими членами колективу), чи гурт «The Mandry» справді мав намір покинути сцену. Відразу напрошується перший варіант, оскільки, з’явившись знову на сцені, музиканти виконали всім відому композицію Джо Кокера «You Can Leave Your Hat On», якою дуже завели вже й так заведену протягом дня публіку.
Опісля на сцені з’явилася інша легенда – Юрій Шаріфов. Він, як член журі, оголосив ім’я переможця. Як вже йшлося вище, ним став київський гурт «Hairy Viper», який власне і представлятиме Україну на польському фестивалі.



На відміну від учасників гурту «The Mandry», пан Шаріфов не спішив покидати сцену, оскільки як музикант іншого легендарного блюзового колективу «Open Blues Band» мав закривати день. Проте відіграти цьому гурту до кінця так і не судилося, оскільки не обійшлося без, так би мовити, форс-мажору. На початку свого виступу пан Юрій повідомив, що глядачів очікує сюрприз. Як виявилося, під час виступу до них доєднався гість із Польщі, який акомпанував на губній гармоніці протягом однієї композиції. Проте «сюрприз» виявився не лише для глядачів, а й для музикантів і організаторів, коли цей пан неодноразово почав підніматися на сцену, намагаючись знову акомпанувати, перешкоджаючи виступу музикантів. Внаслідок чого вони покинули сцену завчасно.





Отже, перший день виявився дуже насиченим, незвичним. Виступ «Open Blues Band» став плавним переходом до дня другого – власне суто блюзового. Протягом наступних тьох днів звучала вже музика переважно блюзова й етно-джазова. Більш традиційна для цього фестивалю.





Розпочинали другий день львів’яни «Blues Market» та «Max Vatutin Trio» (Київ). Обидва колективи представили свої кавери на відомі композиції. І не лише кавери. Якщо «Blues Market» відзначився більше джаз-роковим виконанням (до слова, багатьом напевне згадався минулоденний виступ гурту «The Mandry». І це не дивно, оскільки два гурти об’єднує не лише вокаліст, а й деякі музиканти), то київське тріо запропонувало глядачам поєднання фанку з блюзом. У їх виконанні така музика сприймається ще цікавіше.







Наступними виступали гості з Польщі «Michał Milczarek Trio». Власне зараз музиканти гастролюють Польщею та за її межами у рамках своєї програми «The Big Game Tour 2013», з якою завітали і на львівські «Флюгери», щоби потішити фанатів блюзу і фюжну. А гурт «Vinipuz Mob», – у якому грають учасники з різних міст України, і який вже, до речі, брав участь на минулорічному фестивалі, – представив свою драйвову фанково-роково-джазову програму. А закривав блюзовий день всіма очікуваний львівський «Andrew Kokhan & BluesClub.Lviv Project», фронтменом якого є Андрій Кохан, а основою – учасники «Шоколаду». Власне вони є ініціаторами проведення окремого блюзового дня та одними із ініціаторів новоствореного «БлюзКлуб.Львів», що діє при «Дзизі», а концерти відбуваються у «Новому Ноєвому Ковчезі». Музиканти (яким ще допомагали й деякі учасники колективів «The Mandry» та «Blues Market») зіграли свою традиційну програму, яка складається з блюзових та рок’н’рольних стандартів, які шанувальники могли вже чути на концертах «Andrew Kokhan Blues Band» (це звична назва гурту) у «БлюзКлуб.Львів», чи ще на концертах, які організовував «Джаз-клубу.Львів» у складі проекту «Andrew Koсhan Blues Night». Хто вже бував на їх концертах, то знає, що часто на завершення вони виконують композицію Чака Беррі – «Go, Johnny, Go». На завершення другого блюзового дня вони виконали «Hoochie Coochie Man», яку у свій час теж виконував вже згаданий Чак Беррі. У виконанні гурту «Andrew Kokhan & BluesClub.Lviv Project» голосом Андрія Кохана всі ці композиції звучать справді по-новому і якісно.





Третій день (за словами організаторів – більшою мірою – експериментальний) розпочинав етно-роковий колектив «Джалапіта», вокалісткою якого є Соломія Чубай (сестра відомого музиканта). За її словами, вона давно мріяла виступити на фестивалі, оскільки ще на початках була одним із авторів ідеї його проведення. Протягом виступу Соломія Чубай розмовляла з публікою, навіть жартувала. Представляла кожну композицію. Можна відзначити – це був дуже позитивний у плані настрою виступ. Позитивні нотки продовжив електро-акустичний інді-поп дует із Кам’янця-Подільського «Zapaska». Окрім пісні “Росте черешня в мами на городі”, яка виявилася неочікуваним, проте приємним сюрпризом в переддень свята матері (її учасник гурту Павло Нечитайло виконав спільно зі спеціальним гостем – Грицем Семенчуком: українським поетом, публіцистом, музикантом тощо), – сімейний гурт «Zapaska» зіграв суто вже свої композиції, які створюються в режимі live-looping (тобто шляхом повторення записаних відразу елементів чи фраз) і у поєднанні з різноманітними електронними та дивними акустичними інструментами. Коротко кажучи, багатьом сподобалося. Доволі європейського рівня музика. Як і музика словацького гурту «Longital», який виступав після запаска «Zapaskа». Ці два гурти мають багато спільного: схожа музика, обидва гурти – це сімейні дуети, які між собою товаришують, часто разом виступають. Щодо «Longital», то вони представили свої електронно-експериментальні композиції, у яких поєднали джаз і те, що називають world music. Наступними на сцені з’явилися музиканти українсько-казахського проекту «Triangular Matrix & Nazgulya Shukaeva». Це спільний проект колективу Андрія Арнаутова та вокалістки Назгуль Шукаєвої – яка є лідером інтернаціонального world music проекту «ASIA TENGRI». Гостя запам’яталася своїм унікальним горловим співом, який супроводжувався традиційним звучанням проекту «Triangular Matrix». Суміш електроніки та джазу представив теж і останній колектив третього, – справді таки експериментального дня, – гості з Польщі «Dwootho». Вони по-своєму запам’яталися, оскільки здивували публіку своїм нетиповим звучанням деяких інструментів, наприклад акордеону.
Останній, четвертий день розпочався з «Прокидання з ГИЧ Оркестром». Гадаємо, що ця подія перевершила всі сподівання: як організаторів, так і відвідувачів. Це був не просто концерт, а поєднання воєдино, певним чином, перфоменсу, виступу «ГИЧ’ів» та дитячого гурту-студії «Петрос» із Ворохти, глядацького карнавалу різноманітних кумедних масок, які їх власники, можна припустити, приносили не з метою зекономити на квитках. Хтось прийшов навіть із живим песиком. І він (песик) протягом кожної композиції неодноразово починав гавкати, ніби підспівуючи виконавцям на сцені. Щодо виступу діток, то напевне не знайшлося у дворику людини, яка би їм не аплодувала. Справді «крутий» виступ. Ну а що стосується виступу «ГИЧ Оркестру», то непросто описати це дійство. «Хепендефіленс, «Любіть Україну»… Та що там ці відомі композиції. Кожна з виконаних на концерті заслуговує на увагу за свій драйв, за самовіддачу.





Вже ввечері публіка зібралася на останній відрізок етно-джазового дня. «Dzyga Imagine» – львівський джазовий гурт, творчість якого критики характеризують як «джазовий імпресіонізм», відштовхуючись мабуть від слова «Imagine» та від музики, звісно. Вважають, що вони своєю мелодійною музикою «малюють» Львів. Власне щось у такому дусі і звучало. Чесно кажучи, непросто інакше як «джаз» охарактеризувати стиль музики цього гурту. Колектив із Івано-Франківська «Ivory Street» охарактеризувати взагалі важкувато. Відіграли вони непогано. Напевне всім сподобалося. Третій колектив «Marinita Trio», який цього разу представляв Україну та Угорщину, запам’ятався своїм традиційним виконанням матеріалу у стилі мелодій близького сходу, балкан, а також матеріалу, присвяченого ромській культурі.







Інший спільний для двох сусідніх країн, тільки вже України та Польщі, польсько-український проект Дани Винницької та Кароліни Беімчік «Babooshki» виконав мелодійні пісні вже нашого, – українського, а також польського прикордоння у джазовому опрацюванні. Чи не перед кожною композицією дівчата акцентували, що поміж нашими країнами багато спільного. Зокрема у народній музиці та культурі загагалом. Власне, вони і представили загалу такі композиції.





Як вже йшлося на початку звіту, що блищим ставав виступ гурту «ShockolaD», тим гіршою ставала погода. Проте минулося без грози. Виступ виправдав очікування. Гурт, який вже став символом фестивалю, відіграв, як завжди, неперевершений концерт. Варто зазначити, музикантами були використані й нові інструменти. Наприклад, Ігор Гнидин використовував дивний духовий інструмент. А Михайло Балог виступив у статусі «саксофоніста-діджея», оскільки, окрім гри на своєму духовому інструменті ще й керував електронним пультом, вмикаючи різноманітні мелодійні семпли. Цьогоріч «ShockolaD» справді зазвучав по-новому, по-електронному.

Проте, на привеликий жаль, не відбулося повторення минулорічного сходження зі сцени до глядачів, карнавалу на столах, проводирем якого був, звісно, Ігор Гнидин.







Але, незважаючи на це, можна вважати, що виступ таки вдався, як і загалом цьогорічний фестиваль.

Велика подяка Роману Пристайку за надані фотографії.

Читати також:
Як воно було Флюгерах Львова без Мертвого Півня 2012

Джерело: fest4u.com

усі новини

Коментарі: Додати коментар
16.05.13 12:09
Тася
Було дуже класно, шкода що знов чекати рік. Ну і закінчення якесь залишоло незавершенне враження. Ех Марта-Марта...


Пошук:
Фестиваль-партнер
Нове на сайті

Події, концерти, заходи

Останні коментарі

- Цікавишся альтернативною енергетикою? Прочитай про cонячні панелі та колектори.

- Здорове харчування та спорт роблять життя яскравішим. Дієти, правила здорового харчування та поради лікарів


Головна | Фестивалі в Україні | Заходи (події) | Календар | Архів музики
Відеозвіти | Фотозвіти | Контакти | FAQ