2 травня 2012  13:59 Василь Радковський
Як воно було Флюгерах Львова без Мертвого Півня
Ось і закінчилися десяті Флюгери які принесли багато нових вражень, відкриттів, позитиву, друзів. А скільки за той весь час було випито пива, коняка, тминівки і всяких інших напоїв певно вже не злічити. Ну і звичайно цього року прокидання відбулося без звичного і улюбленого Півня. Але все по порядку....
Першими на сцену 10-го фестивалю вийшла група Free Breath, котра практично виросла на фестивалі. Цього року вони потішили слухачів легкою і драйвовою програмою. Як і раніше фони тяжіють до фанку з елементами фанкі-джазу з додаванням народного мелосу. Десь з середини виступу до них приєдналася вокалістка та саксофоніст.
АтмАсфера — київський гурт який грає у різних стилях. Це і фолк, етно, інструментал з елементами сучасної музики та елементами року. Починали вони з арт-року, потім загравали з джазом, а тепер-от привезли програму на межі dream pop і world music. Вони представили публіці новий альбом "Internal".
Сербсько-польський духовий ансамбль Tsigunz Fanfara Avantura у складі кларнету, двох саксофонів , труби і тромбона, а також ударних бавили слухачів приджазованими цигансько-балканськими мелодіями. Подив публіки викликала хибна самопрезентація групи. Зі сцени постійно лунали заклики до танцю, але музика стверджувала протилежне — під неї можна проводжати в останню путь чи просто напиватися з горя, але ніяк не веселитися і танцювати. Чи то далася взнаки різниця менталітетів, чи то життя центральноєвропейських циган не спонукало до радіснішої музики... Однак музиканти виглядали на всерйоз здивованих відсутністю запалу серед слухачів, з яких, схоже, добра половина впала в депресію ще до середини сету.
Хедлайнером першого дня стала Даха Браха, котру чесно кажучи для себе я відкрив. Група презентувала переважно твори зі свого третього студійного альбому "Light". Звучання групи стало ще більш еклектичним і самоіронічним, до автентичного і стилізованого мелосу додалися несподівані елементи тріп-хопу, ембіенту, англомовний вокал, речитатив; аранжування стали мінімалистичнішими. Як завжди необійшлося і без звичного на біс... Ось так і закінчився день і люди помаленько почали розходились по своїх домівках щоб переварити всю ту енергію яку подарував перший день фестивалю.
Другий день “Флюгерів Львова з Бучач” розпочався досить несподівано. На сцену вийшли львів'яни з Йорий Кльоц хоча всі чекали на Angela Gaber Trio а вони не приїхали через негаразди з документами. Цей квартет у складі колісної ліри, скрипки, акустичної гітари і барабана виконує автентичні пісні Полісся та Закарпаття у власній обробці. Група відома своєю рекордно активною концертною діяльністю, часом дає пару концертів за вечір, тож програма була добре знайомою більшості слухачів. Тривала вона більше години, але їм вдалося підірвати своїми запальними піснями мляву ще публіку до танцю — відчувався набутий на весіллях досвід.
Другим виступив не менш знатний колектив Dagadana у складі Дани Винницької (клавішні, вокал), Даґи Ґреґорович (електроніка, спецефекти, вокал) та Марціна Поспєшальського (контрабас, бас-гітара). На “Флюгери” вони заїхали в рамках свого міжнародного турне, що охоплює ряд міст України та Молдавію. Тріо виконувало пісні різних років, акцентуючи на останньому "Dlaczego nie", звично чергуючи пісні українською та польською. Причому Даґа подивувала публіку своєю цілком уже доброю українською — не тільки у піснях, але навіть і в анонсах між ними. Публіка прийняла групу дуже тепло, хоч і дещо сором'язливо — на запрошення Дани поспівати разом відгукнувся мало хто. Але коли Даґа (відома своєю любов'ю до всяких звучних дитячих забавок) роздала охочим “рури” - кольорові пластикові трубки, які гарно свистять, коли їх крутити над головою — лід розтопився остаточно, й до магії їх музики додалися ще й десятки миготливих забавок під сценою. Музиканти наголошували, що порівнюючи фольклор Польщі й України, знайшли багато аналогічних пісень, які відрізняються тільки мовою.
Після замисленої і хитромудрої Даґадани виступив підккреслено простакуватий і невибагливий Pushkin Klezmer Band у складі акордеону, кларнету, твомбону, ударних і контрабасу (на якому грав відомий львів'янам своїми фрі-джазовими проектами Марк Токар). Колектив привніс південні, себто молдавсько-одесько-єврейські нотки у цей день і своєю безпосередністю викликав непідробний ажіотаж. У повітрі запахло морем, вином і рибою, публіка кинулася до танцю і не відривалася до самого кінця виступу. Традицыйна побутова музика схыднословєянських євреїв, клезмер вплинув не тільки на міський романс і блатну пісню, але й через емігрантів до Америки справив відчутний вплив на розвиток джазу, так що його поява на цьому фестивалі була більш ніж виправданою. Звучали як відомі всі невідомо звідки мелодії (в тому числі й та, яка стала потім хрестоматійною “Муркою” - в оригіналі вона не має кримінальних конотацій) — так і незнані нам румунські й молдавські сільські танці.
Фінальним акордом вечора став виступ польського етно-рок гурту Tołhaje у складі традиційних соло- і бас-гітари й вокалу, і нетрадиційних колісої ліри і електронної перкусії. Пісні колективу натхнені фольклором підкарпатських етногруп — лемків і бойків, що проживають по обидва боки українсько-польського кордону. Група продемонструвала, що колісна ліра —яку зазвичай використовують виключно як інструмент
акомпонементу, а ортодоксальні фольк-колективи взагалі тільки тримають бурдон на одній двох нотах — може бути повноцінним солюючим інструментом (хоча часто її в унісон підтримувала голосніша і виразніша електрогітара). Вона знову наповнила притомлену клезмером публіку енергією, і дворик Ратуші перетворився на суцільний танцмайданчик — коли по-справжньому хочеться танцювати, тіснота за заваді не стає. Шкода тільки, що колектив вийшов на біс тільки один раз — слухачі були готові стрибати ще з півночі. Але коли незнінна ведуча Марта Більська нагадала, що завтра всім рано вставати на “Прокидання з “Гич Оркестром”, всі слухняно розійшлися. Хоча і не схоже, що так відразу додому і спати.
Третій день розпочався без звично нами прокиданням з Мертвим Півнем, котрий через внутршні розбіжності музикантів розпався. Так що Півень вмер. І на зміну їм прийшов ГИЧ Оркестир. Звичайно більшість слухачів немогли повірити що МП небуде і вирішили зробити прокидання власноруч, кожен мав принести свої інструменти і виконувати пісні. Людей правда назбиралось небагато хоча малобути більше... Иакож небагато було людей і на ГИЧ ОРкестрі хоча хлопці відіграли непогано і дійсно класно та неординарно. В програмі вони презентували нові пісні. Також вони вгичували з братнім проектом "МавБиДавБи" і Романом Параньком.
Ближче до вечора вже почали збиратися люди на останній вибух адреналіну який мав дати завершальний день фестивалю.
Першими розпочали Dzyga Jazz Quintet першопрохідці українського джазу, котрі розпочали джазувати ще у 60-х роках минулого століття. Вони грали саме той - справжній - джаз, який викликає лавини емоцій, думок та несподівані метаморфози свідомості. Тут треба було бути.
Потім виступали Vinipuz Mob які налаштовували публіку вже на драйвове закінчення фестивалю. Хлопці виконали свої твори які змусили публіку поринути у екзтаз і невиходити певно з нього вже до закінчення фестивалю.
ProgektGrzegorzaRogali є результатом захоплення еврейською музикою, польським фолком і закордонного досвіду піаніста і композитора Гжегожа Рогаля. Під час навчання на стипендії в Бостоні молодий польський джазмен познайомився з ізраїльською саксофоністкою Sagit Zilderman. У складі проекту відомий в Україні і у світі барабанщик Ігор Гнидин котрий по завершенні виступу відразу почав грати з хедланерами завершального дня фестивалю групи Shockolad. Цього року колектив презентував пісні з нового альбому "World". Завершилось все тим що хлопці спустилися зі сцени вийшли на середину дворика, вилізли на столи і зі всіма людьми грали всякі різні варяції які закінчились на сцені з купою різних музикантів і людей котрі мали інструменти... Ось так, несподівано, незвично, цікаво та неперевершено закінчились 10 -ті Флюгери. Чекаємо до наступного року!!!!!
Джерело: www.fest4u.com
усі новини
|
Льоня
ravro
Льоня