Ласкаво просимо на наш сайт!!!
Для Вас - усе про фестивалі, концерти в Україні, Львові, музику, концерти та мистецькі події.

 
 

 

5 вересня 2011  13:30    Мирослава ДОЛИНЧУК

ФЕСТИВАЛЬНА КОСІВЩИНА СПІВАЛА, А ГОРИ СЛУХАЛИ

У шумі потоків гірської Рибниці, у шелесті вершин зелених гір, у подиху карпатського вітру, у розмаїтті кольорів гуцульського краю – нещодавно на Косівщині відбувся ХІХ Міжнародний гуцульський фестиваль, у якому взяло участь багато українських ґаздів і ґаздинь, панів і панянок, шанованих гостей з різних куточків України і з-за кордону.


Протягом 27 – 28 серпня на косівській землі провели низку цікавих і змістовних заходів, розпочинаючи від наукових конференцій і закінчуючи майстер-класами, виставками і концертами. Та основні дійства відбулися у неділю, на свято Пресвятої Богородиці, яка благословила з неба на добру долю усіх учасників фестивалю ясним сонцем і чудовим святковим настроєм.





Цього дня в’їзд до нашого мальовничого містечка з усіх сторін заблокували патрульні машини, оперативно демонструючи впертим водіям гучне «заборонено». Тож не залишалося нічого більше, як паркувати свої автівки будь-де, доки була можливість. Адже такого масштабного свята жителі району вже давненько не пригадують, а проґавити його цьогоріч – дозволити собі аж ніяк не могли. Всіх вабили забавні гуцульські пісні, які доносилися з боку гімназії-інтернату. Саме сюди вже з самого ранку з’їжджалися конкурсанти, які готувалися до урочистої ходи. Організатори і волонтери з хвилюванням бігали від краю – до краю, зустрічаючи гостей, пояснюючи, куди йти і що робити, щоб усе було, як годиться, до ладу і на найвищому рівні. Самі ж фестивальники (за деякими даними їх було близько 2000), і дорослі, і малі, проводили репетиції – співали свої місцеві пісні, танцювали і веселились, бо попереду на них чекали жанрові конкурси і святкові концерти, а ще – велика, жвава і нетерпляча глядацька аудиторія.


Йдучи вздовж колони учасників, в око впадали і усміхнені обличчя людей, і різноманітні різнобарвні вишиванки, сорочки, кептарі, запаски, кольорові віночки, і гарно оформлені композиції, а ще – прапорці і таблички, які символізували і представляли ту місцевість, звідки до нас приїхали. А гостей, і справді, було багато: і з зарубіжжя – Польщі, Естонії, Хорватії, Молдови, Румунії, Росії, США, Канади, з сусідніх – Львівщини, Тернопільщини, Закарпаття, Буковини, а також з Київщини, Луганщини, Одещини та інших регіонів України. Нарешті всі охочі, особливо українські діаспори, поважаючи косівчан і шануючи велику українську традицію – щорічний Гуцульський фестиваль, відвідали славнозвісні гуцульські простори, які відомі не лише своїми промислами, звичаями й талантами, а й щирою гостинністю і доброзичливістю.


Підняті до голубого неба трембіти сповіщали гучною мелодією, що ХІХ Міжнародний гуцульський фестиваль, який цьогоріч прийняла на своїх теренах мальовнича Косівщина, розпочато. Спільною святковою ходою, з піснями і музикою, іноді, тримаючись за руки, велика юрба учасників попрямувала до майдану Незалежності, де й відбулося урочисте відкриття. Тут вже зібралося чимало шанувальників українського фольклору, багато молоді, біля трибуни, яку напередодні прикрасили різнобарвними килимами, вже чекали поважні гості – голова Івано-Франківської ОДА М.Вишиванюк, голова обласної ради О.Сич, заступник міністра культури і туризму України Я.Арсірій, депутат Верховної Ради В.Чуднов, голова Косівської РДА Я.Шинкарук, голова районної ради А.Клуб, міський голова М.Фокшей, а також представник Республіки Польща Кшиштоф Федорчик, голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Д.Ватаманюк, духівництво та інші, які з вітальними побажаннями звернулися до присутніх.


Відкрив фестиваль голова Косівського районного товариства «Гуцульщина» Василь Шкурган, який привітав учасників фестивалю гарно по-гуцульськи, прадавньою, дідівською мовою не одного покоління. Згодом підняли Державний прапор і прапор Всеукраїнського товариства «Гуцульщина». Серед гостей на свято завітав і «Олекса Довбуш» — О.Биструшкін, який разом із юнаками-опришками затанцював традиційний чоловічий танець – аркан. А вогонь фестивалю передав найстаршому опришку директор Яворівської школи, заслужений вчитель України Петро Лосюк.


А як на фестивалі без української пісні? Її подарували приїжджим гостям косівські заслужені діячі культури, аматорські вокально-інструментальні, танцювальні колективи.


Також на майдані можна було купити на згадку пам’ятні сувеніри з глини чи дерева, вишивану бісером чи нитками сорочку, постоли чи запаску, поласувати смачними стравами – банушем чи варениками, будзом чи борщем, скуштувати карпатської «медовухи», покататися на бричці, оглянути виставки тощо. Кожному найшлося щось «до смаку», бо серед сотні-тисячі усього гуцульського, гадаю, не було такої людини, яка нічого б для себе не придбала і не повезла додому «кусочок» гуцульського колориту, косівського життя. Серед видатних косівських майстрів і майстринь свої роботи представляли і талановиті митці з сусідніх районів і інших регіонів України. Тож фестиваль на Косівщині зібрав чимало талановитих українців, згуртував у єдине ціле гуцульську скарбницю – культуру і мистецтво, об’єднав українців у велику дружну родину. Потрібно подякувати усім, хто допоміг організувати це грандіозне свято, зумів відтворити справжню гуцульську сутність протягом двох фестивальних днів.


Що ж до конкурсів, то їх учасники представили у різних жанрах. І всі заслуговували на найвищі нагороди та похвали, тож і переможців було багато.


Серед них у жанрі фольклорно-етнографічному гран-прі отримав народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Шовкова косиця» Надвірнянського Будинку культури, а І місце — народний аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль «Осіннє золото» м. Косова. У хореографічному мистецтві: гран-прі — народний аматорський танцювальний колектив «Горянка» Надвірнянського Будинку культури, І місце — народний аматорський танцювальний родинний колектив Ілюків і Ванджураків с. Віпче Верховинського району. У музичному жанрі: гран-прі — народний аматорський оркестр народних інструментів с. Замагори Верховинського району, І місце розділили Юрій Нагірняк – соліст-інструменталіст БК с. Довгопілля Путильського району та оркестр народних інструментів «Мелодія гір» Будинку культури смт. Яблунова.


У театральному мистецтві: гран-прі — народний аматорський театр м. Вижниці, І місце — аматорський драматичний колектив с. Черганівки та Ірина Радиш – аматор художньо-поетичного слова с. Рожнова. У пісенному жанрі І місце між собою розділили народний аматорський хор «Просвіта» м. Бережани Тернопільської області, вокальний ансамбль «Сонячна струна» Косівської ДШМ,


аматорський вокальний ансамбль «Гуцульські дівчата» РБК с-ща Верховини. У естрадному жанрі: гран-прі – Мар’яна Лазарович з с. Баня-Березова, а І місце – Ганна Спасюк з Рахівського району Закарпатської області. У відео мистецтві: гран-прі – Зеновій Гаркус з м. Косова, І місце – Василь Нагірний з м. Коломиї. У фотомистецтві: гран-прі – Богдан Штундер з м. Косова, І місце – фотостудія «Трембіта» Надвірнянського БК. У гуцульському декоративно-ужитковому та образотворчому мистецтві гран-прі присудили Петрові Корпанюку (художня обробка дерева) з с. Вербовця, а І місце – Марії Курик (художня кераміка) з м. Коломиї.


ХІХ Міжнародний фестиваль на Косівщині відбувся, є що розповісти і згадати, заохотити тих, хто цього року не зміг потрапити на таке велике українське свято, завітати наступного року на землі Верховинського району. А вже ХХ Міжнародний гуцульський фестиваль далі помандрує стежинами Гуцульщини, даруючи людям відчуття справжнього українського духу, сили, волі, душевної гармонії і, звичайно, простого людського відпочинку.

Джерело: http://gk.if.ua/

усі новини

Коментарі: Додати коментар
Поки що коментарів нема


Пошук:
Фестиваль-партнер
Нове на сайті

Фестивалі:

Події, концерти, заходи

Останні коментарі

- Цікавишся альтернативною енергетикою? Прочитай про cонячні панелі та колектори.

- Здорове харчування та спорт роблять життя яскравішим. Дієти, правила здорового харчування та поради лікарів


Головна | Фестивалі в Україні | Заходи (події) | Календар | Архів музики
Відеозвіти | Фотозвіти | Контакти | FAQ